У зовнішній політиці Рузвельт, особливо по відношенню до країн Південної Америки, активно проводив силову політику. Був головним організатором виходу Панами з складу Колумбії у 1903 році, внаслідок чого США захопили зону Панамського каналу.
Ключевые слова: Теодор Рузвельт
Рубрика: История и исторические личности
Предмет: Исторические личности
Вид: реферат
Язык: украинский
Прислал: Hазар Герасимчук
Дата добавления: 18.04.2006
Теодор Рузвельт
Теодор Рузвельт (народився 27.Х.1858 року) - американський державний діяч. З 1897-98рр. - помічник мор. міністра, у 1899-90рр. - губернатор штату Нью-Йорк. З 1901 - віце президент, а з 14 вересня 1901, після вбивства президента В. Мак-Кінлі анархістом, став президентом США. В 1904 році він був переобраний і залишався президентом до 1909 року. Рузвельт започаткував низку загальнодержавних реформ, які отримали назву „чесна угода”, „справедлива справа” („square deal”). У результаті реформ був посилений урядовий нагляд за дотриманням антитрестівських законів. Зміцнення урядового нагляду прискорило схвалення радикальних нормативних актів. У 1901 році Рузвельт висунув далекосяжну комплексну програму збереження землі, меліорації та іригації. Одним з напрямів діяльності Рузвельта була охорона природних багатств країни, яку підтримувало багато американців. В 36 штатах було створено місцеві комісії з охорони лісів, водних шляхів; виникла національна комісія з охорони природи; великі площі громадських земель були оголошені державними заповідниками. Економне використання природних ресурсів, сировинних запасів та рекультивація великих просторів занедбаної землі сприяли економічному і соціальному прогресу країни. 1903 року Рузвельт заснував при президентському кабінеті міністерство торгівлі та праці, яке аналізувало діяльність великих корпорацій та викривало їх зловживання у сферах виробництва та використання праці. З ініціативи Рузвельта Конгрес США прийняв у 1906 закон про чисті харчові продукти, згідно з яким заборонялося використання будь-яких шкідливих та небезпечних для здоров'я препаратів, хімічних речовин і консервантів при виготовлення ліків та продуктів харчування.
У зовнішній політиці Рузвельт, особливо по відношенню до країн Південної Америки, активно проводив силову політику. Був головним організатором виходу Панами з складу Колумбії у 1903 році, внаслідок чого США захопили зону Панамського каналу. 1904 року Рузвельт сформулював доповнення до доктрини Монро, відповідно до якого США „прибрали” собі роль „поліцейського західної півкулі”. Рузвельт був посередником при підписанні Портсмутської мирної угоди між Росією та Японією, за що отримав Нобелівську премію миру у 1906році.