Наркотики – з міліцейської кишені

Сергій Казакевич, “Вгору”
Минулого тижня в Херсоні затримали трьох наркоторгівців. “То й що? – скаже читач. – Знайшли сенсацію!” Та навіть, якщо додати, що цими продавцями кайфу були не молодики, які міцно “сидять” на стимуляторах, а співробітники відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, навряд, що і це когось аж надто здивує...
За інформацією прес-центру УМВС у Херсонській області, СБУ та відділ внутрішньої безпеки обласного управління УМВС, “на гарячому” затримали трьох співробітників відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Суворовської міліції.
Одним із підозрюваних виявився... начальник цього підрозділу! Як тут не пригадати відомий афоризм, що українські правоохоронці обов’язково мають носити форму. Це потрібно для того, аби відрізняти їх від злочинців.
Так от – співробітники Суворовського райвідділу підозрюються не тільки у збуті зілля. Міліціонерів звинувачують ще у здирництві– вони нібито вимагали у наркоманів гроші. А ті, звісно, не хотіли втрапляти за грати – то платили. Однак і цього кримінального меню перевертням у погонах було замало. Вони пропонували наркозалежним підкидати зілля “золотій молоді”. Тобто, діткам багатих батьків, з яких можна було злупити гарні грошики за чистоту репутації їх нащадків. Тепер цим борцям з травичкою “світить” від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією.
Ну що тут скажеш? Будемо хвалити служби? Але ж наша газета свого часу вже писала, де в Херсоні можна майже легально придбати наркотики. А попитайте серед молоді – вам можуть назвати безліч адрес і в центрі, і в спальних районах міста, де в будь-який час доби можна розжитися на дурман. Тому переважна більшість наших співгромадян все одно з підозрою ставляться до таких гучних затримань. І можемо сказати, чому.
Продаж наркотиків – це добре налагоджена потужна система. А боротьба з цією системою чомусь нагадує випадкові викриття. Тому чи не у всіх пересічних громадян виникають майже однакові питання: а чи не для міністерської статистики робляться усі ці гучні викриття? Чи не задля покращення своїх показників та нових зірочок “здають” колеги-міліціонери хоч і значних, але поодиноких фігурантів? Адже і після цих арештів навряд чи в Херсоні стане важче купити дурман, бо на “боєздатність” мережі наркоторгівлі цей скандал навряд чи вплине?
Народний депутат, колишній генерал міліції Геннадій Москаль якось озвучив роздрібні ціни на наркотики. У середньому, за самими мізерними підрахунками, наркоманові, аби підтримувати свою залежність і щоб у нього не було “ломки”, потрібно мінімум 300 гривень на день. Порахуємо: на місяць це буде 9-10 тисяч гривень, а за рік – уже 120 тисяч. Помножимо на кількість наркозалежних в Україні – 1,5 мільйона чоловік, і це вийде 180 мільярдів гривень. Тобто в Україні витрачається на наркотики в рік 180 мільярдів гривень, – сказав парламентарій. А це могутній ринок зі значними можливостями, фінансами для підкупу, можливостями для впливу на будь-кого...
Ще восени начальник обласної міліції Валерій Литвин заявляв: якщо результатів вилучення наркотиків нема, а наркотики є, то виникають питання до керівників служб та керівників на місцях. І де цей “діалог”? І чому лише “суворовці” потрапили під “роздачу”? Адже, якби співробітників поліції Америки чи Німеччини спіймали на торгівлі наркотиками, ціла низка їх начальників навряд чи займала б свої посади та кабінети.
Однак повернемося до Суворовського райвідділу. Це, можна сказати, дуже характерне місце Херсона. Взяти б хоча цілу виставку іномарок, що час від часу вишиковуються під будівлею. А ще більшої уваги заслуговують їх власники, що навідуються до райвідділу. Мої польські друзі, побачивши власників іномарок у спілкуванні з міліцейськими працівниками біля входу до відділку, у їх манері розмовляти, схильності до неформатних виразів не помітили ніякої різниці. Та й справді, деякі наші правоохоронці рівнем спілкування зовсім не відрізняються від співрозмовників, що дуже схожі на кримінальну челядь.