Чому Херсон – «безпритульний»?

Володимир Сиротенко
Фото Володимира Сиротенка
Євген – так звуть бідолашного чоловіка, що на фото. Він вже більше трьох місяців мешкає на вулиці. У чотирьох холодних стінах з невеличким віконцем на світ. Про більш затишну оселю та гарячу страву йому годі й мріяти.
Колись Євген будував храми. Жив з ріднею в трикімнатній квартирі, мав якийсь достаток. Згодом далася взнаки стара травма, перестали слухатися ноги, незабаром він лишився без роботи. А після смерті матері втратив і право на житло.
Євген – добра за характером людина. Змирившись з обставинами, пішов жити на вулицю. До Нового року отримував пенсію. Але тепер йому відмовляють у грошах, тому що немає реєстрації. Добре, що небайдужі люди не дають бідоласі померти з голоду. Щодня Євген молиться за них.
Ось так звичайна людина в одну мить може стати не потрібною ні рідним, ні суспільству. Сьогодні місцева влада інколи допомагає бедомним лише теплим одягом. А створити притулок для безхатченків херсонські чиновники планують лише в цьому році. Чому ж зволікали дотепер? Адже проблема з бездомними виникла не вчора. Наприклад, у сусідньому Миколаєві її успішно вирішили. І коли ж “господар” нашого міста, який з рекламних білбордів бажав херсонцям затишку в Новому році, зробить, нарешті, все, аби ті люди, що найбільше його потребують, відчули цей затишок уже цієї морозної зими?

На фото: У такому “помешканні” намагається перебути морози Євген .