Чим довша гривня, тим вища освіта?

Клим Синиця
Регіональні і загальнодержавні ЗМІ, газета "Вгору" у тім числі, вже повідомляли про те, як піднесений весняний настрій ректора одного із херсонських вузів зі статусом "міжнародний" зіпсували місцеві правоохоронці. Вони заскочили поважну пані на отриманні хабара. Прес-секретар прокурора Херсонської області Федір Самойленко назвав суму, яка фігурує у протоколі: $ 4,5 тисячі.
Ось деякі подробиці пригоди, отримані із обласних міліцейських джерел.
Аби здійснити давню мрію – стати кандидатом наук, 26-річний претендент на вчене звання в касу вузу заплатив 13 тисяч гривень. Це офіційний "прейскурант" за процедуру захисту дисертації.
Перед захистом кандидатської дисертант попросився на прийом до університетського ректора, аби обговорити і погодити всі деталі хвилюючої події. Обговорення тривало недовго і звелося до додаткових фінансових "інвестицій". Ректор, за попереднім слідством, зажадала від без п'яти хвилин кандидата 4,5 тисячі "зелені" за "сприяння в позитивній перевірці і прискоренні попереднього захисту дисертації". Очільниця вузу, спеціалізованого, до речі, на підготовці правників і бізнесменів, не обійшла увагою і національну валюту. Захист кандидатської мав вилитися дисертантові ще у 1,5 тисячі гривень.
За вказаним фактом прокуратурою області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.368 ч.2 Кримінального кодексу України. Досудове слідство триває.
Одна із херсонських газет, обнародуючи ще один факт хабарництва на місцевій ниві освіти і науки, іронічно зауважує: "…залишається дивуватися, чим ректор не сподобався правоохоронцям. Адже у наших вузах беруть хабарі поголовно. Є навіть такси – скільки коштує здати той чи інший іспит".
Так чи не так, але за роки незалежності України у Херсонській області, яка мала лише два повноцінних інститути з'явилося більше трьох десятків (!) вузів – університетів, інститутів у складі університетів, окремих інститутів. Деякі мають навіть титули "міжнародних". На вибір пропонуються спеціальності, яких, мабуть, і в самому Гарварді нема!
Під "виші" пішли приміщення дитячих садків, шкіл, гуртожитків. Кваліфікованих кадрів викладачів у вузах (особливо зі статусом "міжнародних") здебільшого не вистачає. Досить бодай побіжно заглянути у їхні біографії, аби переконатися в цьому. Перед іспитами (судячи з відгуків на місцевих інтернет-сайтах) студенти гризуть не граніт науки, а батьків-"інвесторів"…
Поряд з цим професійно-технічна освіта у краї, де гостро не вистачає кваліфікованих кадрів, якщо не на правах пасинка, то й не на правах "рідної дитини". І якщо цей перекіс не виправити сьогодні, то завтра підприємства залишаться без кваліфікованих робітників, а ними правитимуть дипломовані неуки.
…Запам'яталася одна із історій, почута кілька років тому у Голій Пристані. Один із місцевих рибінспекторів розпікає сина-студента, на якого прийшла ректорська рекламація: "То ж не ти вчишся! То риба за тебе вчиться, і ти не можеш здати екзамен?.."